середа, 1 квітня 2020 р.

Завдання з інформатики 9 клас за 02.04.2020

Інформатика 9 клас - ІІ група (7 урок)


Тема: Використання он-лайн систем конструювання сайтів.

Завдання.
1. Опрацювати відео - презентацію:https://www.youtube.com/watch?v=RBj3TjgxJYg

2. Записати в зошит матеріал із слайдів:3, 5,6,8.

3. З переглянутої відео - презентації сформувати алгоритм створення сайтів і записати його в зошит. 

Виконане домашнє завдання чекаю на вайбер. 

Завдання з інформатики для 7 класу за 02.04.2020

Інформатика . 7 клас - ІІ група (6 урок)

Матеріал уроку та завдання знаходяться за посиланням:

https://classroom.google.com/u/0/c/NTYxNDM0NTA2MTla/a/NTY5NjY3NjY1MDVa/submissions/by-status/and-sort-name/all

вівторок, 31 березня 2020 р.

Завдання з інформатики для 9 класу за 31.03.2020

Інформатика 9 клас - І група - 8 урок

Тема: Використання он-лайн систем конструювання сайтів.

Завдання.
1. Опрацювати відео - презентацію:https://www.youtube.com/watch?v=RBj3TjgxJYg

2. Записати в зошит матеріал із слайдів:3, 5,6,8.

3. З переглянутої відео - презентації сформувати алгоритм створення сайтів і записати його в зошит. 

Виконане домашнє завдання чекаю на вайбер. 

понеділок, 30 березня 2020 р.

Завдання з інформатики для 7 класу за 31.03.2020


Інформатика 7 клас - І група.

Матеріал уроку та завдання знаходяться за посиланням:

https://classroom.google.com/u/0/c/NTYxNDM0NTA2MTla/a/NTY5NjY3NjY1MDVa/submissions/by-status/and-sort-name/all

Завдання з інформатики 10 клас за 31.03.2020

Тема: Векторний графічний редактор як інструмент для дизайну.
Завдання.
1.Розглянути міні- лекцію.
2. Записати в зошит матеріал, який виділений червоним кольором. 

На сьогоднішній день векторна графіка відіграє велику роль. Її технології широко використовують як для друкарського дизайну, так, і у веб-дизайні. Упевнено можна казати, що більшість дизайнерів успішно використовують векторну графіку. Векторні зображення використовують для створення графічних об'єктів, для яких має значення збереження чітких та ясних контурів (креслення, схеми, логотипи, мапи, діаграми тощо) навіть при зміні розмірів. На відміну від растрової графіки для побудови векторного зображення використовують примітивні геометричні об'єкти (лінії, кола, криві, багатокутники). У файлі зображення зберігають відомості про типи графічних об'єктів, числові значення їхніх властивостей, необхідні для їх відтворення, а також дані про товщину і колір контурів об'єктів та колір і тип заповнення їхніх внутрішніх областей.
Векторне зображення — це зображення, що складається з простих геометричних об'єктів (ліній, кіл, кривих, багатокутників), які можна описати математичними рівняннями.
На відміну від растрової графіки, у векторній графіці базовим елементом є лінія, яка описується математичною формулою. Таке представлення даних компактніше, але побудова об'єктів супроводжується неперервним перерахунком параметрів кривої у координати екранного або друкованого зображення. Лінія є елементарним об'єктом, якому притаманні певні особливості: форма, товщина, колір, тощо. Любий об'єкт (прямокутник, еліпс, текст і навіть пряма лінія) сприймається як криві лінії. Виключення складають лише імпортовані растрові об'єкти. Векторні об'єкти завжди мають шлях, що визначає їх форму. Якщо шлях є замкненим, тобто кінцева точка співпадає з початковою, об'єкт має внутрішню ділянку, яка може бути заповненою кольором або іншими об'єктами. Всі шляхи містять дві компоненти: сегменти та вузли.
Шлях уявляє собою маршрут, що з'єднує початкову та кінцеву точку.
  • Сегмент - окрема частина шляху, може бути як прямою, так і кривою лінією.
  • Вузол - початкова або кінцева точка сегмента.
Кожен елемент векторної графіки містить ці три основні елементи і дозволяє їх редагування.
За допомогою кривих створюється контур об'єкта, всередині якого може бути заповнення (будь-який колір, штрихування або зображення). Заповнений об'єкт трактується як єдиний елемент, тобто при змінюванні форми об'єкта, заповнення заповнює всю його внутрішню ділянку.
Заповнення можна розбити на 4 категорії:
  1. однорідне заповнення одним кольором або штрихуванням;
  2. градієнтне, при якому кольори або тіні поступово змінюються (лінійна, радіальна, конічна, прямокутна тощо);
  3. візерункове, при якому об'єкт заповнюється повторювальними зображеннями (двоколірними або повноколірними);
  4. текстурне заповнення (художні зображення).
Векторний графічний редактор - спеціалізована програма, призначена для створення та обробки векторних зображень. Такі програми використовуються в роботі художників і дизайнерів різних напрямків, конструкторів, мультиплікаторів, у сфері ділової графіки, для презентацій, публікації в Інтернеті і т.п.
Векторні графічні редактори надають можливість створювати і редагувати векторні зображення безпосередньо на екрані комп'ютера, а також зберігати їх у різних векторних форматах.
Перелічимо основні інструменти векторних редакторів.
    • Криві Безьє - дозволяють створювати прямі, ламані і гладкі криві, що проходять через вузлові точки, з певними дотичними в цих точках.
    • Набір геометричних фігур (примітивів).
    • Заливка - дозволяє зафарбовувати обмежені області певним кольором, або градієнтом.
    • Текст створиться за допомогою відповідного інструменту, а потім часто перетворюється в криві [2] (у векторне зображення), щоб забезпечити незалежність зображення від шрифтів, наявних (або відсутніх) на комп'ютері, використовуваному для перегляду.
    • Олівець - дозволяє створювати лінії "від руки".




Приклад векторної графіки.
3. Переглянути відео:https://www.youtube.com/watch?v=pee3CaiJKVY
4. Письмово в зошитах дати відповідь на наступні запитання:
  1. Що таке векторне зображення?
  2. Яке призначення редакторів векторної графіки?
  3. Основний елемент векторної зображення?
  4. Які недоліки векторної графіки?
  5. Які переваги векторної графіки?


Виконане домашнє завдання чекаю на Вайбер або електронну адресу.

Завдання з інформатики 9 клас за 31.03.2020

9 клас інформатика- ІІ група  (1 урок)
Тема: Поняття мови розмітки гіпертексту.

Завдання.
1. Опрацювати лекцію. 
Гіпертекст — це текст для перегляду на комп'ютері, який містить зв'язки з іншими документами («гіперзв'язки» чи «гіперпосилання»). Читач має змогу перейти до пов'язаних документів безпосередньо з вихідного (первинного) тексту, активувавши посилання.
HTML (англ. HyperText Markup Language — Мова розмітки гіпертекстових документів) — основана на SGML текстова мова розмітки, призначена для маркування документів, що містять текст, зображення, гіперпосилання, тощо. HTML-документи лежать в основі Веб, і відображаються із допомогою веб-браузерів. Разом із видимою інформацією, HTML-документи містять додаткові метадані, такі як, наприклад, мова тексту, автор документа, стислий підсумок. Мова розмітки розроблялась консорціумом W3C, остання версія — 4.01, очікується, що HTML буде замінена розширюваною мовою розмітки гіпертексту (XHTML).
Дані у форматі HTML нагадують звичайні текстові файли за винятком того, що деякі символи в них (так звані теги (tag)) інтерпретуються як розмітка.Тег – інструкція браузеру, яка вказує спосіб відображення тексту. Розмітка надає документу деяку, визначену тегами, структуру: параграфи, розділи, абзаци, списки, малюнки, таблиці, колонтитули, індекси, зміст тощо. Всередині кожного блоку можна змінювати шрифт, розмір символів, колір тексту, виділяти текст курсивом та/або робити його напівжирним. Головною особливістю HTML є спроможність використовувати гіперзв'язки (links), завдяки яким можливі посилання та переходи з поточної веб-сторінки на інші документи, як локальні (документи поточного сервера), так і такі, що знаходяться на серверах в найвіддаленіших регіонах земної кулі. Мова HTML, також дозволяє вставляти в документи зображення, звук, відео та ін. Перегляд HTML-документу здійснюється за допомогою веб-оглядача (таких програм як Internet Explorer, Netscape та ін.).
Первинна мова розмітки HTML розроблялася у стандарті SGML, але зараз все частіше можна бачити використання XHTML, в основному подібної до звичайного HTML за вийнятком деяких синтаксичних відмінностей, введених стандартом XML.
2. Записати в зошит інформацію виділену червоним кольором. 
3. Дати письмово відповідь на питання:
1..Для чого була розроблена мова HTML?
2..Що таке тег?
3.Які існують типи тегів?
Виконане домашнє завдання чекаю на Вайбер або електронну адресу.

неділя, 29 березня 2020 р.

Завдання на понеділок 30.03.2020 р.

11 клас хімія (І урок)
Завдання знаходяться за посиланням:
 https://classroom.google.com/u/0/c/NTY2MDUwOTQ5MDJa/a/NTcxMDk5NDA0MTha/details


9 клас хімія (ІІ урок)

Тема: Жири. Склад жирів, фізичні властивості. Природні й гідрогенізовані жири. Біологічна роль.(параграф 30)
Завдання.
1. Опрацювати лекцію. 
1. Будова жирів
Історія вивчення жирів пов’язана із прізвищами двох французьких вчених. У 1817р М. Шеврель нагрів жир з водою в лужному середовищі. В результаті реакції він отримав гліцерин та суміш карбонових кислот.
У 1857р П. Бертло проробив зворотну реакцію, він нагрів гліцерин з вищими карбоновими кислотами і отримав жир.
Чи можете ви ,аналізуючи роботу цих вчених,  висловити припущення – що таке жири з  хімічної точки зору?
Жири – естери трьохатомного спирту гліцерину та вищих карбонових кислот.
2. Утворення жирів
Жири – продукти реакції етерифікації:
СН2 ─ ОН               НООС-R1       CН2 ─ О ─ СО ─R1
       │                                                   │
СН  ─ ОН      +       НООС-R2 →   CН  ─ О ─ СО ─R2  + 3Н2О       
│                                                   │
СН2 ─ ОН               НООС-R3         CН2  ─ О ─ СО ─R3  
Глицерин               карбонові            жир
                               кислоти   
3. Склад жирів 
До складу молекули жиру входять залишки гліцерину та карбонових кислот. Rрадикал кислоти, що містить від 3 до 25 атомів Карбону. Цікаво, що до складу природних жирів входять карбонові кислоти лише з парним числом атомів Карбону. Найпоширеніші кислоти, що входять до складу жирів:
С17Н35 СООН   стеаринова кислота
С15Н31 СООН   пальмітинова кислота           насичені карбонові
С3Н7 СООН     масляна кислота                        кислоти


С17Н33 СООН    олеїнова кислота                    
С17Н31 СООН    лінолева кислота                  ненасичені карбонові
С17Н29 СООН   ліноленова кислота                   кислоти

Склад жирів визначає їх агрегатний стан. Тверді жири містять залишки переважно насичених кислот, рідкі – переважно ненасичених.

CН2 ─ О ─ СО ─ С17Н35                        СН2    ─О ─ СО ─С17Н33
       │                                                       │
СН  ─ О ─ СО ─   С17Н35                  СН  ─ О ─ СО ─   С17Н33
│                                                       │
СН2 ─ О ─ СО ─ С17Н35                    СН2 ─ О ─ СО ─ С17Н33
Тристеарин (твердий жир)               триолеїн ( рідкий жир)

 4. Фізичні властивості жирів
Тваринні жири- тверді, рослинні – рідкі. Не розчиняються у воді, але добре розчиняються в органічних розчинниках.
Інформація до роздуму
Науковці та лікарі – дієтологи говорять, що споживання твердих жирів(сала) спричиняє утворення бляшок холестерину на стінках кровоносних судин. Це призводить до зростання кількості серцево – судинних захворювань. Тож, краще вживати олію.
 А чи не краще  застосовувати маргарин?

Під час утворення маргарину відбуваються зміни в структурі молекул карбонових кислот. Утворюються транс – ізомери. Наслідком вживання такого жиру може стати утворення дефектних біологічних структур. Якщо ви турбуєтеся про своє здоров’я. вилучайте із раціону гідрогенізовані жири. Про слід пам’ятати любителям чіпсів, майонезу, фаст – фудів.
2. Записати в зошит інформацію виділену червоним кольором. 

3. Переглянути відео матеріал: https://www.youtube.com/watch?v=KzrxUSQVksI
                                                 https://www.youtube.com/watch?v=NlBW1m1ELX8
4. Виконати вправу 224 ст 173

Виконане домашнє завдання чекаю на Вайбер або електронну адресу.

8 клас хімія (ІІІ урок)

Тема: Амфотерні оксиди та гідроксиди. (параграф 31)

Завдання.
1. Опрацювати міні - лекцію.

Крім кислотних і оснόвних оксидів, існують такі, які можуть реагувати і з кислотами, і з лугами.
Оксиди, здатні виявляти і оснóвні, і кислотні властивості, називають амфотерними.

Гідроксиди, які відповідають таким оксидам, теж проявляють і оснóвні, і кислотні властивості, тому й вони є амфотерними.
До амфотерних сполук належать: ZnO, Zn(OH)2, BeO, Be(OH)2, Al2O3, Al(OH)3, Cr2O3, Cr(OH)3 тощо.
Амфотерними сполуками є оксиди та гідроксиди лише металічних елементів.

Хімічні властивості амфотерних оксидів

Хімічні властивості амфотерних оксидів
Амфотерні оксиди при взаємодії з кислотами проявляють оснóвні властивості, а при взаємодії з лугами й оснóвними оксидами – кислотні:
ZnO + 2HCl = ZnCl2 + H2O;
ZnO + KOH = K2ZnO2 + H2O;
ZnO + Na2O =Na2ZnO2 (натрій цинкат) (при сплавлянні).

Хімічні властивості амфотерних гідроксидів    

Хімічні властивості амфотерних гідроксидів

2. Записати в зошит поняття червоного кольору. 
3. Переглянути відео матеріал:  https://www.youtube.com/watch?v=QbCGD8CpIzc
                                                          https://www.youtube.com/watch?v=s0glSe-frQQ
4. Виконати вправу в зошит з підручника №247 ст. 174

Виконане домашнє завдання чекаю на Вайбер або електронну адресу.


10 клас хімія (6 урок)
Тема: Жири, як представники естерів. Роль жирів. (параграф 22)

Завдання.
1. Опрацювати лекцію. 
1. Будова жирів
Історія вивчення жирів пов’язана із прізвищами двох французьких вчених. У 1817р М. Шеврель нагрів жир з водою в лужному середовищі. В результаті реакції він отримав гліцерин та суміш карбонових кислот.
У 1857р П. Бертло проробив зворотну реакцію, він нагрів гліцерин з вищими карбоновими кислотами і отримав жир.
Чи можете ви ,аналізуючи роботу цих вчених,  висловити припущення – що таке жири з  хімічної точки зору?
Жири – естери трьохатомного спирту гліцерину та вищих карбонових кислот.
2. Утворення жирів
Жири – продукти реакції етерифікації:
СН2 ─ ОН               НООС-R1       CН2 ─ О ─ СО ─R1
       │                                                   │
СН  ─ ОН      +       НООС-R2 →   CН  ─ О ─ СО ─R2  + 3Н2О       
│                                                   │
СН2 ─ ОН               НООС-R3         CН2  ─ О ─ СО ─R3  
Глицерин               карбонові            жир
                               кислоти   
3. Склад жирів 
До складу молекули жиру входять залишки гліцерину та карбонових кислот. R – радикал кислоти, що містить від 3 до 25 атомів Карбону. Цікаво, що до складу природних жирів входять карбонові кислоти лише з парним числом атомів Карбону. Найпоширеніші кислоти, що входять до складу жирів:
С17Н35 СООН   стеаринова кислота
С15Н31 СООН   пальмітинова кислота           насичені карбонові
С3НСООН     масляна кислота                        кислоти


С17Н33 СООН    олеїнова кислота                    
С17Н31 СООН    лінолева кислота                  ненасичені карбонові
С17Н29 СООН   ліноленова кислота                   кислоти

Склад жирів визначає їх агрегатний стан. Тверді жири містять залишки переважно насичених кислот, рідкі – переважно ненасичених.

CН2 ─ О ─ СО ─ С17Н35                        СН2    ─О ─ СО ─С17Н33
       │                                                       │
СН  ─ О ─ СО ─   С17Н35                  СН  ─ О ─ СО ─   С17Н33
│                                                       │
СН2 ─ О ─ СО ─ С17Н35                    СН2 ─ О ─ СО ─ С17Н33
Тристеарин (твердий жир)               триолеїн ( рідкий жир)

 4. Фізичні властивості жирів
Тваринні жири- тверді, рослинні – рідкі. Не розчиняються у воді, але добре розчиняються в органічних розчинниках.
Інформація до роздуму
Науковці та лікарі – дієтологи говорять, що споживання твердих жирів(сала) спричиняє утворення бляшок холестерину на стінках кровоносних судин. Це призводить до зростання кількості серцево – судинних захворювань. Тож, краще вживати олію.
 А чи не краще  застосовувати маргарин?

Під час утворення маргарину відбуваються зміни в структурі молекул карбонових кислот. Утворюються транс – ізомери. Наслідком вживання такого жиру може стати утворення дефектних біологічних структур. Якщо ви турбуєтеся про своє здоров’я. вилучайте із раціону гідрогенізовані жири. Про слід пам’ятати любителям чіпсів, майонезу, фаст – фудів.
2. Записати в зошит інформацію виділену червоним кольором. 

3. Переглянути відео матеріал: https://www.youtube.com/watch?v=KzrxUSQVksI
                                                 https://www.youtube.com/watch?v=NlBW1m1ELX8
4. Виконати вправу 164  ст 135

Виконане домашнє завдання чекаю на Вайбер або електронну адресу.



9 клас інформатика (7 урок)
Тема: Поняття мови розмітки гіпертексту.

Завдання.
1. Опрацювати лекцію. 
Гіпертекст — це текст для перегляду на комп'ютері, який містить зв'язки з іншими документами («гіперзв'язки» чи «гіперпосилання»). Читач має змогу перейти до пов'язаних документів безпосередньо з вихідного (первинного) тексту, активувавши посилання.
HTML (англ. HyperText Markup Language — Мова розмітки гіпертекстових документів) — основана на SGML текстова мова розмітки, призначена для маркування документів, що містять текст, зображення, гіперпосилання, тощо. HTML-документи лежать в основі Веб, і відображаються із допомогою веб-браузерів. Разом із видимою інформацією, HTML-документи містять додаткові метадані, такі як, наприклад, мова тексту, автор документа, стислий підсумок. Мова розмітки розроблялась консорціумом W3C, остання версія — 4.01, очікується, що HTML буде замінена розширюваною мовою розмітки гіпертексту (XHTML).
Дані у форматі HTML нагадують звичайні текстові файли за винятком того, що деякі символи в них (так звані теги (tag)) інтерпретуються як розмітка.Тег – інструкція браузеру, яка вказує спосіб відображення тексту. Розмітка надає документу деяку, визначену тегами, структуру: параграфи, розділи, абзаци, списки, малюнки, таблиці, колонтитули, індекси, зміст тощо. Всередині кожного блоку можна змінювати шрифт, розмір символів, колір тексту, виділяти текст курсивом та/або робити його напівжирним. Головною особливістю HTML є спроможність використовувати гіперзв'язки (links), завдяки яким можливі посилання та переходи з поточної веб-сторінки на інші документи, як локальні (документи поточного сервера), так і такі, що знаходяться на серверах в найвіддаленіших регіонах земної кулі. Мова HTML, також дозволяє вставляти в документи зображення, звук, відео та ін. Перегляд HTML-документу здійснюється за допомогою веб-оглядача (таких програм як Internet Explorer, Netscape та ін.).
Первинна мова розмітки HTML розроблялася у стандарті SGML, але зараз все частіше можна бачити використання XHTML, в основному подібної до звичайного HTML за вийнятком деяких синтаксичних відмінностей, введених стандартом XML.
2. Записати в зошит інформацію виділену червоним кольором. 
3. Дати письмово відповідь на питання:
1..Для чого була розроблена мова HTML?
2..Що таке тег?
3.Які існують типи тегів?
Виконане домашнє завдання чекаю на Вайбер або електронну адресу.


11 клас інформатика (8 урок)
Завдання знаходяться за посиланням:
https://classroom.google.com/u/0/c/NTY2MDUwOTQ5MDJa/a/NTczNTAxMzA0MzNa/details