В нашій школі на цьому тижні відмічали Масляну.
Це давньослов'янське свято проводів зими, пристосоване християнською
церквою до тижня перед Великим постом і пов'язане зі звичаєм веселитися
та готувати певні страви.
Масляна поділяється на три частини:
зустрічний "переломний" понеділок,
"широкий" четвер та
"прощальна", чи "шуткова", неділя. Кожна з них мала свою обрядову специфіку.
У
перший день Масляної традиційно готували холодець зі свинячих ніжок. Це так звані
«ніжкові заговіни».
Молодь після вечері збирає кістки й кидає їх у ворота. Якщо кістка
долітала до воріт, то дівчина буде здоровою протягом року, а коли
перелітала через ворота – неодмінно вийде заміж.
Заміжні жінки зранку в
понеділок ідуть до корчми,
кладуть на стіл палицю — колодку. Потім усі почергово обмотують цю
палицю полотном, сповиваючи її. Це дійство має назву
«справляння колодки».
Жінки п'ють і вітають одна одну з народженням колодки. Коли господині
розходяться з корчми, палиця залишається на столі до наступного дня. Так
вони збираються аж до суботи.
У понеділок жінки
відвідують оселі, у яких є дорослі
неодружені парубки й незаміжні дівчата на порі, та
прив'язують до материних ніг колодку.
Це жартівлива кара за те, що діти досі неодружені. Особливо ж тим, які
відмовили нареченому і сватам. Щоб відкупитися від "ярма", жінкам давали
кольорові стрічки, намисто або ж частували наїдками, горілкою і
солодощами.
Але найцікавіше відзначали останній день Масляної –
Сиропустну НЕДІЛЮ, Чорну неділю, Масне пущення. У різних регіонах були свої обряди й дійства.
На Полтавщині у неділю сусіди й родичі обходили одне одного й
просили прощення за образи.
Вважалося, що саме в цей день має відбутися страшний суд, а тому
годилося помиритися з тими, хто на цьому світі. Особливо богомільні люди
не виходили на вулицю, не вживали горілки і пригадували, скільки вони
зробили гріхів протягом життя.